Державний стандарт України

Екологічні марковання та декларації
Екологічні самодекларації
(Екологічне маркування типу II)

Экологические маркировки и декларации
Экологические самодекларации
(Экологическое маркирование типа II)

Environmental labels and declarations? self-declared
Environmental claims (type II environmental labelling)

1 Сфера застосування

Цей стандарт установлює вимоги до екологічних самодекларацій у вигляді формулювань, символів або зображень стосовно продукції. Поряд з цим він містить пояснення до окремих загальноприйнятих термінів, використовуваних в екологічних твердженнях, а також визначає кваліфікаційні критерії їх використання. Цей стандарт також описує загальну методологію оцінення та перевірки екологічних самодекларацій, а також конкретні методи оцінення та перевірки деяких тверджень, поданих у цьому стандарті.

Цей стандарт не спростовує та не змінює законодавчо встановлені вимоги щодо екологічної інформації, тверджень чи екологічного маркування або будь-які інші застосовні законодавчі вимоги.

2 Нормативні посилання

Наведені нижче нормативні документи містять положення, які в разі наявності посилань на них у тексті стають чинними і для цього стандарту. У разі посилань зі сталою ідентифікацією всі подальші зміни або перегляди будь-яких з цих публікацій не застосовують. Проте сторонам угод, які беруть за основу цей стандарт, необхідно знайти можливість застосування останнього видання зазначених нижче нормативних документів. У разі посилань зі змінною ідентифікацією застосовують останнє видання нормативного документа, на який зроблено посилання. Члени ISO та IEC ведуть реєстри чинних міжнародних стандартів.

ISO 7000, Graphical symbols for use on equipment - Index and synopsis.

ISO 14020:1998, Environmental labels and declarations - General principles.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення.

3.1 Загальні терміни

3.1.1 побічний продукт (en - coproduct, ru - побочный продукт)

Будь-який виріб, який отримується з того ж самого технологічного процесу, що і основний виріб

3.1.2 екологічний аспект (en - environmental aspect, ru - экологический аспект)

Елемент діяльності чи продукції організації, який може взаємодіяти з навколишнім середовищем

3.1.3 екологічне твердження (en - environmental claim, ru - экологическое утверждение)

Формулювання, символ чи зображення, яке зазначає певний екологічний аспект продукції, компоненту або паковання

Примітка. Екологічне твердження може бути зроблено на етикетці, яку прикріплюють до продукції чи паковання, в документації на продукцію, технічних бюлетенях, рекламних матеріалах, в мережі телемаркетингу, а також в цифрових чи електронних засобах інформації, таких як Інтернет.

3.1.4 пеервірка екологічного твердження (en - environmental claim verification, ru - верификация экологического утверждения)

Підтвердження обгрунтованості екологічного твердження за допомогою конкретних попередньо установлених критеріїв та методів із запевненням у надійності інформації

3.1.5 вплив на навколишнє середовище (en - environmental impact, ru - влияние на окружающую среду)

Будь-яка зміна в навколишньому середовищі, несприятлива чи сприятлива, яка повністю чи частково спричинена діяльністю або продукцією організації

3.1.6 пояснювальне доповнення (en - explanatory statement, ru - объясняющее дополнение)

Будь-яке пояснення, яке необхідне чи зроблено для того, щоб замовник, потенційний покупець або споживач продукції могли належним чином зрозуміти екологічне твердження

3.1.7 функціональна одиниця (en - functional unit, ru - функциональная единица)

Кількісно виражена характеристика виробничої системи для використання як базової одиниці у дослідженні, пов'язаному з аналізом життєвого циклу

3.1.8 життєвий цикл (en - life cycle, ru - жизненный цикл)

Послідовні та взаємопов'язані стадії виробничої системи, починаючи від придбання сировини або утворення природних ресурсів і завершуючи остаточним видаленням

3.1.9 ідентифікація матеріалу (en - material identification, ru - идентификация материала)

Слова, числа або символи, використовувані для позначення компонентного складу продукції чи паковання

Примітка 1. Ідентифікаційний символ матеріалу не вважається екологічним твердженням.

Примітка 2. В посиланнях від [4] по [7] у Бібліографії наведено приклади міжнародних стандартів, національних стандартів та промислових публікацій, що стосуються ідентифікаційних символів матеріалів.

3.1.10 паковання (en - packaging, ru - упаковка)

Матеріал, використовуваний як засіб захисту або розміщення в ньому продукції під час транспортування, зберігання, продажу або використання

Примітка. В цьому стандарті термін «паковання» охоплює також будь-який предмет, фізично прикріплюваний або додаваний до продукції чи її тари в цілях маркетингу продукції або надання інформації про продукцію.

3.1.11 продукція (en - product, ru - продукция)

Будь-які вироби чи послуга

3.1.12 кваліфіковане екологічне твердження (en - qualified environmental claim, ru - квалифицированное экологическое утверждение)

Екологічне твердження, супроводжуване пояснювальним доповненням, що описує межі твердження

3.1.13 екологічна самодекларація (en - self-declared environmental claim, ru - экологическая самодекларация)

Екологічне твердження, яке робиться (без проведення незалежної сертифікації третьою стороною) виробниками, імпортерами, дистриб'юторами, роздрібними торговцями або ще будь-якою особою, для якої таке твердження може бути корисним

3.1.14 нарощуваність (en - upgradability, ru - наращиваемость)

Характеристика продукції, завдяки якій можна окремо нарощувати або замінювати модулі або частини продукції без необхідності замінення всієї продукції

3.1.15 відхід (en - waste, ru - отход)

Все, що не має подальшого використання за місцем утворення або розміщення і забраковано або видалено в навколишнє середовище.

3.2 Окремі загальноприйняті терміни, використовувані в самодеклараціях

4 Мета самодекларацій

Загальна мета екологічних марковань та декларацій полягає у тому, щоб шляхом передавання перевірюваної, точної та правдивої інформації про екологічні аспекти продукції сприяти розширенню попиту та постачання тієї продукції, яка чинить менший тиск на навколишнє середовище, тим самим стимулюючи використання потенціалу щодо ринково обумовленого постійного поліпшення екологічних характеристик.

Цей стандарт має на меті гармонізувати використання екологічних самодекларацій. До передбачуваних переваг належать такі:

1. точні та перевірювані екологічні твердження, які не вводять в оману;
2. збільшення потенційних можливостей учасників ринку для стимулювання поліпшення екологічних характеристик виробництва, процесів та продукції;
3. попередження або мінімізація негарантованих тверджень;
4. зменшення плутанини на ринку;
5. спрощення процедур міжнародної торгівлі;
6. збільшення можливостей для замовників, потенційних покупців та користувачів продукції бути більш поінформованими під час вибору продукції.

5 Вимоги, що застосовуються до всіх типів самодекларацій

5.1 Загальне положення

Встановлені в розділі 5 вимоги застосовуються до будь-якої зробленої заявником самодекларації, незалежно від того, чи є вона одним з окремих тверджень, згадуваних в розділі 7, або будь-яким іншим екологічним твердженням.

5.2 Зв'язок з ISO 14020

Поряд з вимогами цього стандарту застосовуються принципи, встановлені в ISO 14020. У випадку, коли вимоги цього стандарту є конкретнішими за вимоги ISO 14020, повинні бути дотримані ці конкретніші вимоги.

5.3 Нечіткі або неконкретні твердження

Не слід робити екологічних тверджень, які є нечіткими чи неконкретними або які лише натякають на те, що продукція є екологічно сприятливою чи екологічно безпечною. Тому слід уникати використання таких екологічних тверджень, як «екологічно безпечний», «екологічно сприятливий», «сприятливий до грунту», «не забруднюючий», «зелений», «сприятливий до природи» та «сприятливий до озону».

Примітка. Цей перелік подається як ілюстративний і не є вичерпним.

5.4 Твердження «вільний від...»

Екологічне твердження «вільний від...» слід робити лише у випадку, коли рівень зазначеної речовини не перевищує того, який можна виявити як підтверджений мікродомішок або фоновий рівень.

Примітка. Увага привертається до вимог в 5.7 k) та 5.7 p).

5.5 Твердження щодо сталості

Поняття, пов'язані із сталістю, є дуже складними і поки що вивчаються. На цей час немає остаточно опробованих методів вимірювання сталості або підтвердження її довершення. Тому не слід робити жодного твердження щодо досягнення сталості.

5.6 Використання пояснювальних доповнень

Самодекларації слід супроводжувати пояснювальним доповненням, якщо поодиноке твердження може призводити до непорозуміння. Екологічне твердження, не супроводжуване пояснювальним доповненням, можна робити лише у випадку, коли воно є достовірним за всіх передбачуваних обставин без жодного обмеження.

5.7 Конкретні вимоги

Всі вимоги у 5.7 поширюються на самодекларації та будь-які пояснювальні доповнення. Ці твердження, включаючи будь-які пояснювальні доповнення:

1. повинні бути точними та правдивими;
2. повинні бути доказовими та перевірюваними;
3. повинні бути доречними для цієї продукції і використовуватися лише у відповідному контексті чи оточенні;
4. повинні подаватися у спосіб, який чітко зазначає, чи твердження застосовується до комплектної продукції або лише до компоненту чи паковання продукції, або до певного елементу послуги;
5. повинні бути конкретними з погляду екологічного аспекту або поліпшеної екологічної характеристики, що стверджуються;
6. не повинні мати повторюваних формулювань різною термінологією, які натякають на численні переваги, пов'язані з однією окремою зміною в навколишньому середовищі;
7. повинні запобігати можливості їхнього неправильного тлумачення;
8. повинні бути істинними не лише відносно кінцевої продукції, але також повинні враховувати всі доречні аспекти життєвого циклу продукції для ідентифікації потенційної можливості збільшення одного впливу у процесі зменшення іншого;

   Примітка. Це не обов'язково означає, що слід проводити саме аналіз життєвого циклу.

9. повинні подаватися у спосіб, який не натякає на те, що продукція затверджена чи сертифікована незалежною організацією, коли в дійсності вона такою не є;
10. не повинні безпосередньо проголошувати або натякати на поліпшення екологічної характеристики, якого не існує, і не повинні перебільшувати значущість екологічного аспекту продукції, якої це твердження стосується;
11. не повинні робитися, якщо вони можуть неправильно тлумачитися покупцями або якщо вони є оманливими через опущення доречних фактів, незважаючи на істинність тверджень у буквальному розумінні;
12. повинні стосуватися лише екологічного аспекту, який або існує, або може проявити себе протягом терміну служби продукції;
13. повинні робитися у такий спосіб, який вказує на те, що екологічне твердження та пояснювальне доповнення слід читати разом. Пояснювальне доповнення повинне мати розумний обсяг і бути розташованим в достатній близкості від екологічного твердження, яке воно супроводжує;
14. повинні, у випадку порівняльних тверджень щодо екологічної переваги або поліпшення, бути конкретними і чітко визначати основу порівняння. Зокрема, екологічне твердження повинне бути доречним з погляду актуальності будь-якого зробленого поліпшення;
15. повинні, якщо грунтуються на вже існуючому, але до цього часу не розголошеному аспекті, подаватися таким чином, щоб не змушувати замовників, потенційних покупців та користувачів продукції вірити у те, що твердження грунтується на найостаннішій модифікації продукції чи процесу;
16. не повинні робитися у випадках, коли за основу береться відсутність інгредієнтів чи властивостей, які ніколи не були притаманні категорії продукції, якої це стосується;
17. повинні піддаватися періодичному аналізу і за необхідності актуалізовуватися, з тим щоб враховувати зміни у технологіях, конкурентній продукції чи інші обставини, які могли б вплинути на точність твердження;
18. повинні бути доречними для території, на якій відбувається відповідний вплив на навколишнє середовище.

    Примітка. Твердження, пов'язане з процесом, може робитися будь-де, якщо тільки вплив на навколишнє середовище відбувається на території, де розміщено виробничий процес. Розмір території визначатиметься характером впливу.

5.8 Використання символів для екологічних тверджень

5.8.1 Під час роблення екологічної самодекларації використання символів є добровільним.

5.8.2 Символи, використовувані в екологічному твердженні, повинні бути простими, легко відтворюваними та уможливлювати їхнє розташування та масштабування, прийнятне для продукції, до якої вони можуть застосовуватися.

5.8.3 Символи, використовувані для одного типу екологічного твердження, повинні уможливлювати їхнє легке відрізняння від інших символів, включаючи символи для інших екологічних тверджень.

5.8.4 Символ, використовуваний для зазначення впровадження системи екологічного управління, не повинен використовуватися у спосіб, через який його можна було б неправильно зрозуміти як екологічний символ, що вказує на екологічні аспекти продукції.

5.8.5 Природні об'єкти слід використовувати лише тоді, коли існує прямий та перевірюваний зв'язок між об'єктом та стверджуваною перевагою.

Примітка. Чимало переваг може бути забезпечено завдяки використанню одного й того самого символу для означення того самого екологічного аспекту на конкуруючій продукції. Але оскільки розробляються нові символи, заявникам пропонується дотримувати узгодженого підходу і сприяти використанню іншими одного й того самого символу для означення того самого екологічного аспекту. Під час вибору нового символу слід належним чином розглянути всі умови, щоб не порушити прав інтелектуальної власності (наприклад, на зареєстровані взірці) третіх сторін.

5.9 Інші інформація або твердження

5.9.1 Слова, числа або символи можуть використовуватися поряд із екологічними символами для передавання інформації, пов'язаної з ідентифікацією матеріалу, інструкціями щодо видалення або застереженнями щодо потенційної небезпеки.

5.9.2 Слова, числа або символи, використовувані для цілей неекологічних тверджень, не повинні використовуватися у спосіб, через який їх можна неправильно зрозуміти як такі, що пов'язані з екологічним твердженням.

5.9.3 Екологічний символ, описаний в 5.10, не слід модифікувати для ув'язки символу з конкретними товарним знаком, фірмою чи корпорацією.

5.10 Конкретні символи

5.10.1 Загальне положення

Вибір конкретних символів для цього стандарту обумовлений вже існуючим широким їх використанням або визнанням. Це не означає, що екологічні твердження, представлені цими символами, є кращі за інші екологічні твердження. На цей час включено лише листок Мебіуса. Інші конкретні символи, які не охоплені цим стандартом, вводитимуться у кожному доречному випадку.

5.10.2 Листок Мебіуса

5.10.2.1 Листок Мебіуса є символом у вигляді трьох перекручених ідучих навздогін стрілок, що формують трикутник. За будь-якого використання для екологічного твердження зображення повинне дотримувати графічних вимог до символу № 1135, ISO 7000. Проте слід забезпечити достатній контраст, щоб символ був чітким та уможливлював його відрізняння. Деякі приклади форми листка Мебіуса наведено на рисунку 1. Розділ 7 містить деталізовані вимоги щодо використання та застосовності листка Мебіуса.

5.10.2.2 Листок Мебіуса може застосовуватися як до продукції, так і до паковання. У випадку будь-якої потенційно можливої плутанини стосовно його застосування до продукції або до паковання, символ слід супроводжувати пояснювальним доповненням.

5.10.2.3 За необхідності використання символу для тверджень «придатний для повторного перероблення» або «вміст повторно переробленого матеріалу» цим символом повинен бути листок Мебіуса за дотримання вимог 7.7 та 7.8.

5.10.2.4 Листок Мебіуса слід використовувати лише для тверджень «вміст повторно переробленого матеріалу» та «придатний для повторного перероблення», як описано в 7.7 та 7.8.

6 Оцінення і вимоги щодо перевірки твердження

6.1 Відповідальність заявника

Заявник повинен відповідати за оцінення та надання даних, необхідних для перевірки екологічних самодекларацій.

6.2 Надійність методології оцінення

6.2.1 Перш ніж робити твердження слід впровадити заходи з оцінення для досягнення достовірних та відтворюваних результатів, необхідних для перевірки твердження.

6.2.2 Процедура оцінення повинна бути повністю задокументованою, і заявник повинен зберігати документацію для цілей оприлюднення інформації згідно з 6.5.2. Тривалість зберігання повинна становити весь період, поки продукція розміщена на ринку, а також розумний період після продажу продукції, виходячи з її терміну служби.

Примітка. Стосовно рекомендацій щодо відтворюваності та достовірності дивись посилання [6] - [11] в Бібліографії.

6.3 Оцінення порівняльних тверджень

6.3.1 Порівняльні твердження слід оцінювати за одним чи декількома з наведених нижче пунктів:

1. власний попередній процес організації;
2. власна попередня продукція організації;
3. процес іншої організації;
4. продукція іншої організації.

Порівняння слід проводити лише:

• з використанням опублікованого стандарту або визнаного методу випробувань (як установлено в 6.4); і
• з зіставленням із здатною до порівняння продукцією аналогічного функціонального призначення, яка постачається тим самим або іншим виробником і яка розміщена зараз чи була розміщена нещодавно на тому самому ринку.

6.3.2 Порівняльні твердження, що включають екологічні аспекти життєвого циклу продукції, повинні:

1. бути виражені кількісно та обчислені з використанням тих самих одиниць вимірювань;
2. базуватися на тій самій функціональній одиниці;
3. обчислюватися через відповідний інтервал часу, як правило, дванадцять місяців.

6.3.3 Порівняльні твердження можуть базуватися на:

1. a) відсоткових частках, і в цьому випадку їх потрібно виражати як абсолютну різницю; або
   Примітка. Наведений нижче приклад пояснює можливе поводження з відносними вимірюваннями:
   Для зміни вмісту повторно переробленого матеріалу від 10% до 15% абсолютна різниця становить 15% - 10% = 5%, і в цьому випадку можна було б зробити твердження про додаткові 5% вмісту повторно переробленого матеріалу, тоді як твердження про 50% збільшення, хоча й є точним, могло б вводити в оману.
2. b) абсолютних (виміряних) значеннях, і в цьому випадку їх потрібно виражати як відносні поліпшення.
   Примітка. Наведений нижче приклад пояснює можливе поводження з абсолютними вимірюваннями:
   Для поліпшення, в результаті якого довговічність продукції збільшується від 10 місяців до 15 місяців, відносна різниця становить
   і в цьому випадку можна було б зробити твердження про 50% збільшення терміну служби. Якщо одне з значень є нульовим, слід використовувати абсолютну різницю.

6.3.4 Оскільки ризик плутанини між твердженнями з абсолютними значеннями і твердженнями з відносними значеннями є великим, твердження слід формулювати так, щоб було зрозуміло, що в ньому йдеться про абсолютну різницю, а не про відносну різницю.

6.3.5 Поліпшення, пов'язані з продукцією та з її пакованням, слід подавати окремими формулюваннями і не слід групувати.

6.4 Вибір методів

Методи оцінення і методи перевірки тверджень повинні відповідати, за переважним порядком, міжнародним стандартам, визнаним стандартам, які мають міжнародне застосування (ними можуть бути регіональні чи національні стандарти) або застосовним у промисловості чи торгівлі методам, які було піддано неупередженому аналізу. Якщо чинних методів не існує, заявник може розробити метод за умови, що цей метод задовольнятиме інші вимоги в розділі 6 і надаватиметься для проведення неупередженого аналізу.

Примітка. Деякі типові міжнародні та національні стандарти, а також деякі конкретні промислові методи, які є придатними для деяких окремих тверджень, перелічено в Бібліографії (посилання [12] - [66]).

6.5 Доступ до інформації

6.5.1 Екологічні самодекларації слід вважати придатними для перевірки лише за умови, якщо їх перевірка не вимагає доступу до конфіденційної ділової інформації. Не слід робити тверджень, перевірка яких можна здійснити лише на підставі конфіденційної ділової інформації.

6.5.2 Заявник може добровільно оприлюднювати інформацію, необхідну для перевірки певного екологічного твердження. В іншому випадку інформація, необхідна для перевірки твердження, повинна, надаватися на вимогу за прийнятну вартість (для покриття адміністративних витрат) у встановлені години та у певному місці будь-якій особі, що прагне вивірити твердження.

6.5.3 Інформація, документування та зберігання якої вимагається відповідно до 6.2, повинна включати як мінімум таке:

1. ідентифікацію використовуваного стандарту або методу;
2. документальний доказ, якщо перевірка твердження не може бути здійснене шляхом випробування кінцевої продукції;
3. результати випробувань, коли вони необхідні для перевірки твердження;
4. якщо випробування були проведені незалежною стороною, назву та адресу незалежної сторони;
5. доказ того, що твердження відповідає вимогам 5.7 h) та 5.7 r);
6. якщо в екологічній самодекларації йдеться про порівняння з іншою продукцією, чіткий опис використаного методу, результатів будь-яких випробувань цієї продукції і будь-яких зроблених припущень;
   Примітка. Докладніше вимоги щодо порівняльних тверджень викладено в 5.7.
7. доказ того, що проведене заявником оцінення гарантує точність екологічної самодекларації протягом всього періоду перебування продукції на ринку, а також розумно визначеного періоду після її продажу, виходячи з терміну служби продукції.

7 Конкретні вимоги щодо окремих тверджень

7.1 Загальні положення

7.1.1 Розділ 7 містить тлумачення і застереження щодо використання окремих загальноприйнятих термінів в екологічних самодеклараціях. Покладена на заявника відповідальність за дотримання принципів, встановлених в цьому розділі, не повинна послаблятися через вживання інших подібних термінів. Розділ 7 доповнює, а не замінює вимоги в інших розділах цього стандарту.

7.1.2 Подані в розділі 7 твердження не слід вважати вагомішими за інші екологічні твердження. Вибір цих тверджень обумовлюється, головним чином, саме їхнім широким сьогоденним чи потенційним використанням, а не екологічною важливістю. Ці твердження можна застосовувати, якщо доречно, до стадій виготовлення та розподілення, використання, відновлення та видалення продукції.

Примітка. Розглянені в розділі 7 терміни подано в абетковому порядку, який відповідає написанню термінів англійською мовою:

7.2 Придатний для компостування

7.3 Здатний до розкладання

7.4 Розбірна конструкція

7.5 Продукція із збільшеним терміном служби

7.6 Рекуперована енергія

7.7 Придатний для повторного перероблення

7.8 Вміст повторно переробленого матеріалу

7.9 Знижене енергоспоживання

7.10 Знижене використання ресурсів

7.11 Знижене водоспоживання

7.12 Придатний для повторного використання і придатний для повторного наповнення

7.13 Маловідходний.

7.2 Придатний для компостування

7.2.1 Використання терміна

Властивість продукції, паковання або зв`язаного компоненту, яка уможливлює їхню біодеградацію з утворенням відносно однорідної та стійкої гумусоподібної речовини.

7.2.2 Застереження

7.2.2.1 Твердження про придатність для компостування не слід робити у випадку продукції або паковання, або компоненту продукції чи паковання, які:

1. погіршують загальну цінність компосту як грунтової добавки;
2. виділяють речовини у шкідливих для навколишнього середовища концентраціях будь-де протягом розкладу або подальшого використання;
3. значною мірою знижують швидкість компостування в системах, в яких продукція чи компонент можуть бути компостовані.

7.2.2.2 Всі твердження про придатність для компостування слід чітко кваліфікувати так, як наведено нижче.

1. Твердження повинне зазначати тип засобу або процесу компостування, в яких ідентифікований продукт може бути компостований: господарські засоби компостування, внутрішньовиробничі або централізовані засоби компостування, якщо тільки продукція не є придатною для компостування в засобах компостування усіх типів, і в цьому випадку немає необхідності у застереженні.
2. Якщо комплектна продукція не придатна для компостування, твердження повинне конкретно визначати, які компоненти є придатними для компостування. Якщо від користувача продукції вимагається розділяти ці компоненти, повинна бути наведена чітка вказівка, як це робити.
3. Якщо перероблення продукції в господарських, внутрішньовиробничих чи централізованих засобах компостування пов'язане з певними проблемами або ризиками, тоді твердження повинне визначати, які з цих типів засобів здатні компостувати продукцію.

7.2.2.3 Якщо твердження про придатність для компостування стосується господарського компостування, потрібно застосовувати наведені нижче додаткові вимоги.

1. Твердження про придатність для компостування не слід робити, якщо для забезпечення задовільної придатності для компостування необхідні значні заходи щодо приготування або модифікування продукції, або якщо в результаті безпосереднього компостування продукції чи компоненту потрібне значне додаткове оброблення кінцевого компосту.
2. Твердження про придатність для компостування не слід робити, якщо для господарського компостування продукції чи компоненту можуть вимагатися матеріали, обладнання (інше, ніж компостувальне устатковання) або спеціальні вміння, якими не завжди володіє більшість господарств.

7.2.2.4 Якщо твердження про придатність для компостування визначає залежність від інших процесів чи засобів, ніж господарське компостувальне устатковання, тоді слід застосовувати наведене нижче.

1. Такі засоби для цілей компостування продукції чи паковання повинні бути легко доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів там, де паковання чи продукція продаються.
2. Якщо такі засоби не є легко доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів продукції, слід використати пояснювальні доповнення, які достатньою мірою надають інформацію про обмежений доступ до цих засобів.
3. Загальні застереження, такі, як «придатний для компостування там, де існують засоби», які не сповіщають про обмежену наявність засобів, не вважаються достатніми.

7.2.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6.

7.3 Здатний до розкладання

7.3.1 Використання терміна

Властивість продукції чи паковання, яка за конкретних умов уможливлює їхній розпад до конкретного ступеня за певний час.

Примітка. Здатність до розкладання - це функція чутливості до змін у хімічній структурі. Наслідкові зміни у фізичних та механічних властивостях призводять до руйнування продукції чи матеріалу.

7.3.2 Застереження

7.3.2.1 Наведені нижчі кваліфікації стосуються всіх типів розкладання, включаючи біорозкладання та фоторозкладання.

1. Твердження про здатність до розкладання слід робити лише стосовно до конкретного методу випробування, який включає максимальний рівень розкладання і тривалість випробування, і повинні бути доречними для обставин, за яких може бути здійснено видалення продукції чи паковання.
2. Твердження «здатний до розкладання» не слід робити у випадку продукції або паковання, або компоненту продукції чи паковання, які виділяють речовини у шкідливих для навколишнього середовища концентраціях.

7.3.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6.

7.4 Розбірна конструкція

7.4.1 Використання терміна

Властивість конструкції продукції, яка дозволяє розбирати продукцію після закінчення її корисного терміну служби, уможливлюючи повторне використання, повторне перероблення компонентів та частин, рекуперацію енергії з них або деяким іншим способом відводити їх від потоку відходів.

7.4.2 Застереження

7.4.2.1 Твердження «розбірна конструкція» слід супроводжувати пояснювальним доповненням, яке зазначає компоненти або частини, придатні для повторного використання, повторного перероблення, рекуперації енергії з них або відведення від потоку відходів у деякий інший спосіб.

7.4.2.2 Якщо твердження «розбірна конструкція» супроводжує інше твердження, наприклад, твердження «придатний для повторного перероблення», повинні бути також дотримані доречні вимоги, що застосовуються до цього іншого твердження.

7.4.2.3 Всі твердження про те, що продукція має розбірну конструкцію, повинні зазначати, чи може розбирання бути виконане покупцем або користувачем чи продукцію необхідно повернути для її розбирання спеціалістами.

7.4.2.4 Якщо розбирання продукції вимагає спеціального процесу, тоді слід застосовувати таке.

1. Засоби збирання чи видалення повинні бути доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів продукції там, де продукція продається.
2. Якщо такі засоби не є легко доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів продукції, повинні бути використані пояснювальні доповнення, які є адекватними для сповіщення про обмежену доступність цих засобів.
3. Загальні застереження, такі, як "може бути розібраний там, де існують засоби", які не сповіщають про обмеження у наявність засобів, не вважаються достатніми.

7.4.2.5 Продукція, конструкція якої уможливлює її розбирання замовником, потенційним покупцем або користувачем продукції, повинна мати супровідну інформацію про інструменти та методи, використовувані для розбирання.

7.4.2.6 Твердження про те, що продукція має конструкцію, яка уможливлює її розбирання замовником, потенційним покупцем або користувачем продукції, можна робити лише, якщо:

1. не потребується спеціального інструменту або спеціальних знань;
2. надається чітка інформація про метод розбирання і повторне використання, повторне перероблення або видалення частин.
   Примітка. Докладні рекомендації з надання інформації споживачам наведено в ISO/IEC Guide 14.

7.4.2.7 Продукція, конструкція якої уможливлює її розбирання спеціалістами, повинна мати супровідну інформацію про обладнання та засоби, потрібні для проведення розбирання.

7.4.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6.

7.5 Продукція із збільшеним терміном служби

7.5.1 Використання терміна

Продукція, конструкція якої забезпечує триваліше використання завдяки або поліпшеній довговічності, або властивості нарощуваності, результатом чого є економія ресурсів або маловідходність.

7.5.2 Застереження

7.5.2.1 Всі твердження стосовно збільшеного терміну служби слід кваліфікувати. Оскільки твердження про збільшений термін служби є порівняльними твердженнями, повинні бути виконані вимоги 6.3.

7.5.2.2 У випадку, коли твердження про збільшений термін служби базується на властивості нарощуваності, повинна бути наведена конкретна інформація про те, як досягти нарощення, що вимагається. Повинна існувати інфраструктура, яка дає змогу здійснювати нарощування.

7.5.2.3 Твердження про збільшений термін служби, які базуються на підвищеній довговічності продукції, повинні зазначати період, на який збільшено термін служби, або виражене у відсотках підвищення, а також виміряне значення (наприклад, число повторюваних операцій перед виходом з ладу), або належні міркування на підтримку твердження.

7.5.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, середнє значення періоду, на який збільшено термін служби, слід вимірювати за відповідними стандартами та статистичними методами згідно з 6.4.

7.6 Рекуперована енергія

7.6.1 Використання терміна

Характеристика продукції, яка була вироблена з використанням енергії, рекуперованої з матеріалу, або енергії, яка була видалена як відхід, але при цьому вловлена за допомогою керованих процесів.

Примітка. У цьому контексті продукцією може бути сама рекуперована енергія.

7.6.2 Застереження

Для того щоб зробити твердження про те, що продукцію було виготовлено з використанням рекуперованої енергії, використана енергія повинна задовольняти наведені нижче застереження і повинна бути оцінена відповідно до 7.6.3.

1. Рекуперація енергії з відпрацьованих матеріалів передбачає збирання та перетворення відпрацьованого матеріалу на корисну енергію. Це включає будь-яке збирання та перетворення відпрацьованих матеріалів промислового, побутового, підприємницького або комунального походження.
2. Перш ніж робити твердження про рекуперовану енергію заявник повинен забезпечити впровадження заходів щодо управління та контролю несприятливих впливів на навколишнє середовище, пов'язаних з цією діяльністю.
3. Повинні бути зазначені тип та кількість відходів, використаних для рекуперації.

7.6.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, для оцінення рекуперованої енергії слід провести обчислення за таким методом:

1. Твердження слід робити лише якщо R - E > 0.
2. Твердження про чисту рекуперовану енергію слід виражати таким чином
   де
   P - кількість енергії з первинних джерел, використаної у виробничих процесах для виготовлення продукції;
   R - кількість енергії, отриманої в результаті процесу рекуперації енергії;
   E - кількість енергії з первинних джерел, використаної у процесах рекуперації енергії для рекуперування або відбирання рекуперованої енергії.

7.7 Придатний для повторного перероблення

7.7.1 Використання терміна

Властивість продукції, паковання чи зв`язаного з ними компоненту, які можуть бути відведені від потоку відходів за допомогою наявних процесів та програм, і можуть бути зібрані, перероблені та повернені для використання у вигляді сировини чи продукції.

Примітка. Повторне перероблення матеріалу є лише однією з низки стратегій щодо запобігання утворенню відходів. Вибір стратегії залежитиме від конкретних умов, тому, вибираючи певну стратегію, слід враховувати її впливи, що різнитимуться залежно від регіону.

7.7.2 Застереження

Якщо засоби збирання твердих чи рідких матеріалів для цілей повторного перероблення продукції чи паковання не є легко доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів продукції там, де здійснюється продаж продукції, тоді:

1. Повинне бути зроблене кваліфіковане твердження про придатність для повторного перероблення.
2. Кваліфіковане твердження повинне адекватним чином сповіщати про обмежену наявність засобів збирання.
3. Загальні застереження, такі, як «придатний для повторного перероблення там, де існують засоби», які не сповіщають про обмежену наявність засобів збирання, не вважаються достатніми.

7.7.3 Використання символу

7.7.3.1 Використання символу для твердження «придатний для повторного перероблення» є добровільним.

7.7.3.2 Якщо для твердження «придатний для повторного перероблення» використовують символ, ним повинен бути листок Мебіуса, як описано в 5.10.2.

7.7.3.3 Описаний в 5.10.2 листок Мебіуса без відсоткового значення повинен вважатися твердженням «придатний для повторного перероблення».

7.7.3.4 Використання пояснювального доповнення є добровільним за умови дотримання 5.6.

7.7.3.5 Пояснювальне доповнення може включати ідентифікацію матеріалу.

7.7.4 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Інформація, згадувана в 6.5, повинна включати доказ того, що:

1. Системи збирання, сортування та доставки, необхідні для перевезення матеріалів від джерела до засобу повторного перероблення, є легко доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів продукції.
2. Засоби повторного перероблення до приймання зібраних матеріалів підготовлені.
3. Продукцію, щодо якої робиться твердження, вже збирають та повторно переробляють.

7.8 Вміст повторно переробленого матеріалу

7.8.1 Використання термінів

7.8.1.1 Вміст повторно переробленого матеріалу і пов'язані з цим терміни слід тлумачити таким чином:

1. Вміст повторно переробленого матеріалу
   Масова частка повторно переробленого матеріалу в продукції або пакованні. Вмістом повторно переробленого матеріалу слід вважати лише передспоживчі та постспоживчі матеріали відповідно до значення, в якому вживаються ці терміни.
   1. Передспоживчий матеріал
      Матеріал, відведений від потоку відходів під час виробничого процесу. Винятком є повторне використання матеріалів, наприклад, придатних для перероблення, перешліфування, або брухт, що утворюється у процесі і може бути відновлений у межах того самого процесу, який його утворив.
   2. Постспоживчий матеріал
      Матеріал, що його утворюють домашні господарства або комерційні, промислові структури та заклади як кінцеві споживачі продукції і який вже більше не може використовуватися за своїм передбаченим призначенням. Це включає повернення матеріалів з розподільної мережі.
2. Повторно перероблений матеріал
   Матеріал, отриманий повторним обробленням рекуперованого [відновленого] матеріалу за допомогою виробничого процесу і з якого виготовлено кінцеву продукцію або компонент для включення в продукцію.
3. Рекуперований [відновлений] матеріал
   Матеріал, який за інших обставин міг би бути видалений як відхід або використаний для рекуперування енергії, але був зібраний та рекуперований [відновлений] як вхідний матеріал замість нового первинного матеріалу для процесу повторного перероблення або виготовлення.

Примітка 1. Схематичне представлення системи повторного перероблення матеріалу наведено в Додатку A.

Примітка 2. Для цілей цього стандарту терміни «рекуперований матеріал» та «відновлений матеріал» є синонімічними; проте в деяких країнах перевага у такому застосуванні може надаватися одному з цих термінів.

7.8.1.2 Повторне перероблення матеріалу є лише однією з низки стратегій щодо запобігання утворенню відходів. Вибір конкретної стратегії залежитиме від обставин, і тому, вибираючи певну стратегію, слід враховувати впливи, які різнитимуться залежно від регіону. Слід враховувати й те, що збільшення відсоткової частки повторно переробленого матеріалу не обов'язково свідчить про зменшення впливу на навколишнє середовище. Через це слід розсудливо ставитись до використання твердження про вміст повторно переробленого матеріалу.

Примітка. Увага привертається до вимог 5.7 h).

7.8.2 Застереження

7.8.2.1 У випадку, коли робиться твердження про вміст повторно переробленого матеріалу, повинна бути наведена відсоткова частка повторно переробленого матеріалу.

7.8.2.2 Відсоткову частку вмісту повторно переробленого матеріалу для продукції та паковання слід наводити окремо і не слід групувати.

7.8.3 Використання символу

7.8.3.1 У випадку твердження про вміст повторно переробленого матеріалу використання символу є добровільним.

7.8.3.2 Якщо для твердження про вміст повторно переробленого матеріалу використовують символ, ним повинен бути листок Мебіуса, супроводжуваний відсотковим значенням, записаним як «X%», де X - вміст повторно переробленого матеріалу, виражений як ціле число, отримане відповідно до 7.8.4. Відсоткове значення слід розташовувати або в середині листка Мебіуса, або ззовні у безпосередній близкості від листка Мебіуса. Приклади прийнятних розташувань значень відсоткової частки показано на рисунку 2. Листок Мебіуса з значенням відсоткової частки, записаним як «X%», слід вважати твердженням про вміст повторно переробленого матеріалу.

7.8.3.3 Якщо відсоткова частка вмісту повторно переробленого матеріалу не є сталою, її можна виражати такими записами, як «щонайменше X%» або «більше X%».

7.8.3.4 Використання пояснювального доповнення є добровільним за умови дотримання 5.6.

7.8.3.5 У випадку використання символу його можна супроводжувати ідентифікацією матеріалу.

7.8.4 Методологія оцінення

7.8.4.1 Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, вміст повторно переробленого матеріалу необхідно виражати кількісно як відсоткову частку, обчислену так, як показано нижче. Оскільки немає методів, придатних для безпосереднього вимірювання вмісту повторно переробленого матеріалу в продукції або пакованні, слід використовувати масу матеріалу, отриманого з процесу повторного перероблення, після врахування втрат та інших відборів.

де

X - вміст повторно переробленого матеріалу, виражений як відсоткова частка;

A - маса вмісту повторно переробленого матеріалу;

P - маса продукції.

Примітка. Для отримання подальших пояснень щодо обчислення повторно переробленого матеріалу можна звернутися до Додатку A.

7.9 Знижене енергоспоживання

7.9.1 Використання терміна

Зменшення кількості енергії, пов'язаної з використанням певної продукції, що виконує функцію, для якої її було розроблено, порівняно до енергії, використовуваної іншою продукцією, що виконує еквівалентну функцію.

Примітка. Загальноприйнятими виразами тверджень про знижене енергоспоживання є «енергоефективне», «енергозберігальне» або «енергозаощаджувальне».

7.9.2 Застереження

7.9.2.1 Всі твердження стосовно зниженого енергоспоживання слід кваліфікувати. Оскільки знижене енергоспоживання є порівняльним твердженням, слід дотримувати вимоги 6.3.

7.9.2.2 Твердження щодо зниженого енергоспоживання повинні базуватися на зниженні споживання енергії під час використання виробів та надання послуг. Воно не повинно включати зниження енергії, споживаної під час виконання процесів, пов'язаних з виготовленням продукції.

7.9.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, знижене енергоспоживання слід вимірювати відповідно до стандартів та методів, встановлених для кожної продукції, а середнє значення слід обчислювати за допомогою статистичних методів.

7.10 Знижене використання ресурсів

7.10.1 Використання терміна

Зменшення кількості матеріалу, енергії чи води, використовуваних для виготовлення чи розподілення продукції або паковання, або пов'язаного з ними зазначеного компоненту.

Примітка. Твердження «знижене використання ресурсів» стосовно використання енергії та води на стадії життєвого циклу продукці, пов'язаній з її використанням, розглянуті в 7.9 та 7.11.

7.10.2 Застереження

7.10.2.1 До ресурсів належать, поряд із сировиною, енергоресурси та водоресурси.

7.10.2.2 Всі твердження стосовно зниженого використання ресурсів слід кваліфікувати.

7.10.2.3 Показники зниженого використання ресурсів стосовно продукції та паковання слід наводити окремо і не слід групувати.

7.10.2.4 Твердження «знижене використання ресурсів» слід подавати як зниження у відсотковому вираженні. Оскільки знижене використання ресурсів є порівняльним твердженням, слід дотримувати вимоги 6.3.

7.10.2.5 У випадку тверджень «знижене використання ресурсів» у пояснювальному доповненні повинен бути наведений вид ресурсу.

7.10.2.6 Якщо стверджуване зниження використання ресурсів призводить до збільшення споживання інших ресурсів, у пояснювальному доповненні слід наводити ресурс, що збільшується, та відсоткову частку збільшення.

7.10.2.7 У випадку досягнення зниження виду ресурсу твердження для початкового дванадцятимісячного періоду може базуватися на попередньому обчисленні зниженого виду ресурсу на основі даних проектування чи розподілення продукції або виробничого процесу.

7.10.2.8 Змінення у використанні ресурсів слід виражати окремо для кожного виду ресурсу.

7.10.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, за винятком дозволеного за 7.10.2.7, споживаний вид ресурсу на одиницю продукції слід визначати діленням валового вхідного ресурсу протягом дванадцятимісячного періоду на валове виробництво протягом того самого дванадцятимісячного періоду. Відсотковий коефіцієнт зниженого використання ресурсів слід визначати за такою формулою.

де

U - знижене використання виду ресурсу на одиницю продукції, виражене як відсоткова частка;

I - початкове використання виду ресурсу, виражене як споживаний ресурс на одиницю продукції;

N - нове використання виду ресурсу, виражене як споживаний вид ресурсу на одиницю продукції.

7.11 Знижене водоспоживання

7.11.1 Використання терміна

Зменшення споживання води, пов'язане з використанням продукції, що виконує функцію, для якої її було розроблено, порівняно до кількості води, використовуваної іншою продукцією, що виконує еквівалентну функцію.

Примітка. Загальноприйнятими виразами тверджень про знижене використання води є «водоефективний», «водозберігальний» або «водозаощаджувальний».

7.11.2 Застереження

7.11.2.1 Всі твердження щодо ефективного чи зниженого водоспоживання слід кваліфікувати. Оскільки знижене водоспоживання є порівняльним твердженням, слід дотримувати вимоги 6.3.

7.11.2.2 Твердження «знижене водоспоживання» повинні базуватися на зменшенні споживання води під час використання продукції. Воно не повинно включати зменшення кількості води, потрібної для процесів виготовлення продукції.

7.11.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, водоспоживання слід вимірювати за стандартами та методами, встановленими для кожної продукції, а середнє значення слід обчислювати за допомогою статистичних методів. Методи слід вибирати відповідно до 6.4.

7.12 Придатний для повторного використання та повторного наповнення

7.12.1 Використання термінів

7.12.1.1 Придатний для повторного використання

Характеристика продукції чи паковання, спроектованих та виготовлених для виконання протягом їхнього життєвого циклу певного числа обігів чи використань за тим самим призначенням, для якого вони були спроектовані.

7.12.1.2 Придатний для повторного наповнення

Характеристика продукції чи паковання, які можна наповнювати тією самою чи подібною продукцією більше одного разу в їхньому первинному вигляді та без додаткового оброблення, за винятком таких вимог, як чищення або миття.

7.12.2 Застереження

7.12.2.1 Жодна продукція чи паковання не повинні стверджуватися такими, що є придатними для повторного використання чи повторного наповнення, якщо тільки продукція чи паковання не можуть бути повторно використані чи повторно наповнені за їхнім початковим призначенням.

7.12.2.2 Твердження про те, що продукція чи паковання є придатними для повторного використання чи повторного наповнення, слід робити лише якщо:

1. існує програма для збирання використаних продукції чи паковання та їхнього повторного використання та повторного наповнення, або
2. існують засоби чи продукція, які дозволяють покупцю повторно використовувати або повторно наповнювати продукцію чи паковання.

7.12.2.3 Якщо програми для збирання використаних продукції чи паковання або засоби для цілей повторного використання чи повторного наповнення не є легко доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів продукції там, де продукцію чи паковання продають, тоді:

1. Слід використовувати кваліфіковане твердження про придатність для повторного використання чи повторного наповнення.
2. Кваліфіковане твердження повинне адекватно сповіщати про обмежену наявність програм та засобів збирання.
3. Загальні застереження, такі, як «придатний для повторного використання/повторного наповнення там, де існують засоби», які не сповіщають про обмежену наявність програм та засобів збирання, не вважаються достатніми.

7.12.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, інформація, згадувана в 6.5, повинна включати доказ того, що:

1. Продукцію, стосовно якої робиться твердження, вже повторно використовують чи повторно наповнюють.
2. Засоби повторного використання чи повторного наповнення для приймання продукції, стосовно якої робиться твердження, підготовлені.
3. Засоби, потрібні для повторного використання чи повторного наповнення, є легко доступними для розумно визначеної кількості замовників, потенційних покупців та користувачів продукції.

7.13 Маловідходний

7.13.1 Використання терміна

Зменшення кількості (маси) матеріалу, що входить до потоку відходів в результаті змінення продукції, процесу чи паковання.

Примітка. Відходи можуть включати викиди у повітря та скиди у воду, а також тверді відходи, утворювані в межах процесів виготовлення та оброблення.

7.13.2 Застереження

7.13.2.1 Всі твердження стосовно маловідходності слід кваліфікувати. Оскільки маловідходність є порівняльним твердженням, слід дотримувати вимоги 6.3.

7.13.2.2 Маловідходність продукції та паковання може включати зниження кількості відходів, утворюваних на стадіях виробництва, розподілення, використання та видалення.

7.13.2.3 Твердження «маловідходний» можуть включати не лише зниження вмісту води у твердих відходах, але також зниження маси за допомогою процесів оброблення відходів.

7.13.2.4 Обчислення зниження відходів, утворюваних технологічними процесами, не повинні включати повторного використання матеріалів в межах процесів, наприклад придатних для перероблення, перешліфування або брухту, утворюваного в межах процесу та здатного бути використаним в межах того самого процесу, що його утворює.

7.13.2.5 Об'єкти утворення відходів, які передають відходи іншим користувачам, що мають намір повторно використовувати відходи за передбаченим призначенням, а не вводити їх до потоку відходів, можуть робити твердження про маловідходність.

7.13.3 Методологія оцінення

Оцінення слід проводити відповідно до розділу 6. Крім того, обсяг зниження відходів може бути обчислений за балансом твердого стоку, а також на основі фактично вимірюваної кількості відходів.

Додаток A

(довідковий)

Спрощене схематичне подання системи повторного перероблення

Вміст повторно переробленого матеріалу в продукції (X%) = (A/P) x 100

Деякі рекуперовані [відновлені] матеріали можуть безпосередньо вводитися до процесу виготовлення, що включає процес повторного перероблення, без наявності в системі окремої операції, яку називають «процес повторного перероблення». У цьому разі утворення побічних продуктів та відходів ще відбувається в межах цього процесу виготовлення. Ці побічні продукти та відходи необхідно враховувати під час визначення маси повторно переробленого матеріалу, яка має використовуватися у формулі для обчислення частки повторно переробленого матеріалу.

Примітка. Ця схема є спрощеним прикладом системи повторного перероблення і надає пояснювальну інформацію щодо обчислень вмісту повторно переробленого матеріалу. Докладніші приклади наведено в ISO/TR 14049 Environmental management - Life cycle assessment - Examples for the application of ISO 14041».

Рисунок A.1 - Спрощене схематичне подання системи повторного перероблення